порівнювати — 1 дієслово недоконаного виду виявляти однакові риси чи відмінності порівнювати 2 дієслово недоконаного виду зрівнювати, згладжувати … Орфографічний словник української мови
порівнювати — 1) = порівняти (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове / різне, переваги / недоліки тощо), рівняти, зіставляти, зіставити; прирівнювати, прирівняти (зазв. знаходячи що н. спільне); … Словник синонімів української мови
порівнюватися — I ююся, юєшся, недок., порівня/тися, я/юся, я/єшся, док. 1) перев. док., з ким – чим, у чому, чим. Стати, виявитися рівним, однаковим із ким , чим небудь у чомусь. 2) тільки недок. Пас. до порівнювати I 1). II ююся, юєшся, недок., порівня/тися … Український тлумачний словник
порівнювання — I я, с. Дія за знач. порівнювати I 1). II я, с. Дія за знач. порівнювати II 1) … Український тлумачний словник
порівняти — I див. порівнювати I. II див. порівнювати II … Український тлумачний словник
порівнюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до порівнювати I. Порівнювані кількості. || порі/внювано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
порівняння — зіставлення, паралель, уподібнення Пор. порівнювати 1) … Словник синонімів української мови
порівняти — див. порівнювати … Словник синонімів української мови
зрівнювати — нюю, нюєш, Гж. 1. Порівнювати з чимсь. 2. Робити рівним, гладким; вирівнювати … Словник лемківскої говірки
зрівнювати — I юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) з ким – чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь. 2) розм. Те саме, що порівнювати. II юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех … Український тлумачний словник
